Це місце зветься Дорога Гігантів або Стежка Велетня. Вона знаходиться на узбережі Північної Ірландії (Великобританія) в 3 км від міста Бушмілс. Складається з 40 тисяч колон, більшість колон шестикутні, хоча у деяких чотири, п’ять, сім і вісім кутів. Найвища колона заввишки близько 12 метрів.
Відповідно до наукової гіпотезі, ці химерні кам’яні стовпи утворилися 50-60 мільйонів років тому, коли під час виверження вулкана розпечена і дуже рідка базальтова лава прорвалася на поверхню прямо в руслі існуючої тоді річки. Зовнішні шари лави швидко охололи під впливом води і утворилися кам’яні колони, наче вбиті в землю.
Але існує легенда:
В одному з кельтських міфів III в н.е. йдеться про те, що герой-воїн Фінн Мак Кума, що жив в Ірландії, постійно піддавався образам з боку його сусіда, одноокого велетня на ім’я Голл, який жив через протоку від нього (в Шотландії). Одного разу Фінн Мак Кума задумав провчити велетня, і оскільки переплисти затоку він не міг, то приступив до будівництва моста. Сім днів і ночей він тягав величезні кам’яні стрижні в море і нарешті міст був готовий. Втомлений після непосильної роботи Фінн вирішив гарненько виспатися перед майбутньою битвою. В цей час шотландський велетень, побачивши міст, прибіг по ньому в Ірландію і став стукати в двері до воїна. Дружина воїн злякався і придумав хитрість: вона запеленала його, як немовля. Крім того, вона пригостила Голла коржиками, всередині яких запекла залізні сковороди, і коли велетень почав ламати об них зуби, дала другий корж, нормальний, «немовляті» – Фінну, який спокійно з’їв її. Уявивши, яким же гігантом виявиться батько цього немаленького «немовляти», Голл в жаху втік, по шляху зруйнувавши міст. Тому до наших днів зберігся тільки початок моста.