Храм Святого Сімейства в Барселоні, Іспанія (la Sagrada Família, Barcelona, Spain). Храм Святого Сімейства – римсько-католицька церква, одна з головних визначних пам’яток Барселони, будівництво якої почалося ще в далекому 1882 і не закінчено досі. Ідея зведення храму, присвяченого Святому Сімейству, зародилася в 1874 році і, завдяки щедрим благодійним внескам, вже в 1881 році для нової церкви булакуплена земельна ділянка, яка знаходилася недалеко від міста, в районі Ешампле. За рішенням міської влади фінансування будівельних робіт повинно здійснюватися тільки за рахунок приватних пожертвувань, що й стало основною причиною настільки тривалого будівництва. У 2005 році храм Святого Сімейства був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а в листопаді 2010 року папа Бенедикт XVI освятив його і проголосив Малою папською базилікою. У той же день церкву офіційно оголосили готовою до щоденних богослужінь. Спочатку проект храму належав Франсіску дель Вільяру. Архітектор планував побудувати його в неоготичному стилі, але його ідея втілилася лише на кілька відсотків – він встиг спроектувати величезну апсиду, що складається з семи каплиць. Незабаром після початку будівельних робіт з причини розбіжностей із замовниками він покинув проект. У 1883 році керівництво роботами перейшло в руки знаменитого каталонського зодчого – Антоніо Гауді, який значно змінив первісну концепцію майбутньої церкви. Усі наступні роки свого життя він працював над будівництвом храму Святого Сімейства. Взявшись за втілення проекту, Антоніо вирішив не слідувати стандартам неоготичного архітектурного стилю. Готичними в церкві повинні були бути тільки дух і основні форми, а в усьому іншому великий архітектор покладався тільки на свою фантазію і своєрідний підхід до архітектури. У міру просування будівництва храм набував незвичайного для католицької церкви вигляду: елементи даху були зроблені в стилі кубізму, а веретеноподібні вежі виглядали, як піщані замки. Звичайним методом Гауді було ігнорування необхідності складання попередніх планів робіт. Він робив начерки основних форм будівництва, а потім по ходу роботи повністю віддавався імпровізації у створенні конструкцій і деталей. Для того ,щоб контролювати робочий процес, Антоніо доводилося постійно знаходитися на будівельному майданчику, в результаті чого він оселився в одній з кімнат у ще недобудованому будинку храму. Безперервно спостерігаючи за будівництвом, архітектор регулярно втручався в роботу: у нього часто виникали несподівані ідеї, які він старанно виконував, іноді навіть жертвуючи побудованим, так як воно не вписувалося в новий придуманий варіант. Гауді постійно засипали питаннями про тривалу роботу над проектом, на що він коротко відповідав: «Мій клієнт не поспішає». За задумом головного архітектора храм Святого Сімейства повинен був стати Біблією, втіленою в архітектуру. Кожен фасад присвячувався одному з трьох головних етапів життя Христа на землі: Різдво, Страсті Христові і Воскресіння. Гауді вирішив, що вся будова буде вінчатися дванадцятьма вежами, що символізують дванадцять апостолів, а центральний неф прикрасить вежа, присвячена Ісусу Христу, висота якої складе 170 метрів. Цікаво те, що вона всього лише на 1 метр нижча гори Монжуїк – найвищої точки Барселони. Таким рішенням архітектор хотів підкреслити, що творіння людських рук не може підніматися над тим, що створив Бог. Багата уява Гауді робила його творіння справді унікальними – у роботі автор прагнув дотримуватися природності, і храм Святого Сімейства не став винятком. За задумом проектувальника, колони, які є головним несучим елементом будівлі, у міру наближення до склепінь розгалужуються, утворюючи фантастичну конструкцію у вигляді лісу. Сонячне світло, падаючи всередину храму крізь вікна, які розміщені на різній висоті, створює відчуття того, що крізь гілки дерев пробивається сяйво зірок. Ще одна унікальна риса споруди – дивовижна акустика, на створення якої автор витратив чимало років. Вона передбачала створення ідеальної системи дзвонів, що приводяться в рух вітром – так, немов храм наповнюється музикою, яка твориться Богом. Саме з цієї причини Гауді називав своє дітище “органом для Господа”. У 1926 році Антоніо Гауді помер, на момент його смерті проект був завершений менш ніж на 20 відсотків. Подальша робота над храмом виконувалася під керівництвом Домініка Суграньєса. Але вже в 1936 році вторгнення Громадянської війни в спокійне життя Іспанії призупинило його будівництво. У воєнний період каталонські анархісти дісталися до моделі храму, зруйнували її, а також знищили цінні креслення Антоніо Гауді. Сама будівля теж не уникнула сумної долі, їй завдали чималих збитків. У 1940-х роках почалося воскресіння храму, робота над проектом відновилася. Ті, у кого є нерухомість у Барселоні поруч із храмом, не дарма терплять багаторічне довколишнє будівництво – не кожному вдається бачити у вікно таке диво, як цей незвичайний Собор. Планована дата завершення будівництва храму Святого Сімейства – 2 026 рік, сторіччя з дня смерті великого каталонського архітектора Антоніо Гауді, автора цього грандіозного проекту, який присвятив йому значну частину свого життя.
